просвітницька ініціатива
Війна принесла страждання на нашу рідну землю. Втім – наш вибір вистояти, перемогти й відродитися. Щоби вистояти – ми потребуємо стійкості. І відтак ми гартуємо її у ці непрості дні війни. Гартування – це практика. А практика потребує вишколу, рефлексії та дисциплінованої праці. Дана просвітницька ініціатива є простором підтримки для нас, щоби ми могли зростати у нашій стійкості і ставати справді резилієнтною нацією – незламною, непереможною, життєдайною…
Дана просвітницька ініціатива містить ряд компонентів та інформаційних ресурсів, загальною метою яких є плекати індивідуальну, сімейну, командну, спільнотну, національну стійкість – в умовах війни і не тільки. Ми хочемо поділитися сучасними науковообґрунтованими знаннями та техніками КПТ, щоби ми могли плекати і гартувати нашу психологічну стійкість. Ми хочемо зробити ці знання доступними усім зацікавленим особам – якомога ширшому загалу. Ми віримо, що так має бути і будемо працювати над тим, щоби колись програми плекання резилієнтності стали частиною навчальних програм у школах та вузах, програмах професійної підготовки та підтримки команд на місцях праці – бо резилієнтність потрібна усім!
Психологічна стійкість (синонім: резилієнтність) – це спроможність проходити крізь життєві випробування, зберігаючи, відновлюючи та плекаючи при цьому наше психічне здоров’я, особистісну цілісність та зріст, соціальні зв’язки. Це надзвичайно важлива якість, з якою ми усі народжуємося (наче з м’язами) – і вона росте і міцніє з кожним досвідом подолання труднощів та викликів життя. Ми стаємо резилієнтніші кожен раз, коли робимо вибір в миті випробувань вибирати резилієнтну відповідь: зводитися, коли падаємо; творити життя з надією попри біль втрат; бути мужніми, не зважаючи на страх і т.д.
Запрошуємо вас насамперед ознайомитися з нашими трьома ключовими публікаціями про резилієнтність в умовах війни.
Війна принесла випробування у наше життя. Втім наш вибір – вистояти, перемогти й відродитися. А для цього нам потрібна психологічна стійкість – індивідуальна і колективна. І її нам плекати у ці сповнені викликів дні війни! І саме у підтримку цього наш відкритий для усіх онлайн навчальний портал «Академія стійкості». Ми підготували навчальні відео, практики стійкості, інформаційні ресурси, “Слова нашої Сили” та багато іншого – сердечно запрошуємо!
Практика резилієнтності потребує технік і їх щоденного відпрацювання. Ми відібрали на основі сучасного наукового розуміння аптечку технік КПТ. Як на полі бою кожен воїн має свою маленьку кишенькову аптечку і уміє надати допомогу собі та ближньому. Так і ми сподіваємося, що цей лаконічний перелік практик (з подальшим поповненням) буде підтримкою усім нам у плеканні нашої стійкості, щоби врешті ми змогли вистояти, перемогти й відродитися!
Цінності визначають сенс нашого життя, те, що у ньому є найголовнішим, наше відчуття Правди. Цінності визначають, як ми хочемо жити, якою людиною бути, яким змістом наповнити сторінки своєї книги життя. Цінності надихають. Вони дають силу і мужність. І коли ми проходимо крізь випробування, саме цінності дають нам силу вистояти та визначають наш спосіб сприйняття обставин та відповідь на них. Вони дають нам свободу – саме ту, про яку писав Віктор Франкл: “У людини можна забрати усе, окрім її останньої свободи – свободи обирати власне ставлення до будь-яких обставин, обирати власний шлях.”
Резилієнтність – це про дію. Дію у надії, дію мудру, ефективну, у Строї, пов’язану з цінностями. Дію, що містить компонент праці і компонент турботи про віднову сил. Дію з турботою про інших. Дію, що включає вирішення тих проблем, які ми в силах вирішити. Щоби втримати рівновагу при русі на велосипеді – важливе правило – не стояти на місці, бо рівновага – у русі. Стійкість – це теж уміння тримати рівновагу – і вона теж у русі, вона теж у дії.
Стійкість – це про корисне мислення. Наше мислення – це наша внутрішня розмова з собою. Уміння вистояти у складних життєвих обставинах, передбачає, що у цій внутрішній розмові ми чуємо мудрі і світлі думки – вони допомагають навігувати нам крізь складні життєві перехрестя. Вони несусь правдиві і корисні послання. Але не лише – в поезії, метафорах, образах – вони несуть енергію, цінності, мудрість. Когнітивна компетентність – це теж про уміння керувати процесами мислення, стишувати його, коли стає надто галасливим, помічати помилкові та некорисні думки, думати справді вільно, критично, ясно. І керувати увагою – вибираючи, на що її скерувати. І про вміння вчитися, пізнавати, осмислювати досвід, ясно комунікувати. І про вміння не лише думати, але й перебувати у тиші…
Наша психологічна стійкість – це не лише індивідуальний фактор. Наша сила – у нашій єдності. Саме тому, ми говоримо про резилієнтність сім’ї, команди, спільноти, нації, людства. Втім бути в групі не означає бути об’єднаними і резилієнтними. Ми можемо бути разом – але між нами може бути хаос і ворожнеча – тоді такий спосіб бути разом лише виснажує. Ми можемо бути разом, але у тоталітарний спосіб, де не має свободи бути собою. Нам треба плекати гармонійні стосунки, коли об’єднані спільними цінностями, ми можемо кожен бути самі собою, бути вільними та справжніми і водночас бути разом, підтримувати і турбуватися один про одного – і саме тоді ми стаємо отим великим непереможним Строєм…
Стійкість вимагає мудрості у менеджменті енергії: балансувати навантаження, турбуватися про віднову, мінімізувати зайві витрати. Стійкість потребує ресурсів: відтак так важливо уміти турбуватися про себе, добре відчувати власні потреби. Стійкість потребує емоційної компетентності, адже часи випробувань – це часи емоційної турбулентності – і нам так важливо уміти навігувати у ній. І важливим джерелом віднови енергії та зміцнення стійкості відіграють позитивні емоції – відтак нам так потрібно уміти їх плекати.
Ми можемо зростати у стійкості. Зростати через досвід: власний та інших. Але цей досвід має бути поміченим, осмисленим, відрефлексованим – а тоді втіленим у життя. Для кожного з нас наше життя може стати школою стійкості. Але ми можемо зростати у ній лише тоді, коли ми хочемо бути учнями, коли готові “полюбити цей предмет”, вивчати і практикувати його. І звісно нам потрібні учителі – історія людства осяяна мов зорями історіями людей, які зі світлом, любов’ю та відвагою могли проходити крізь найскладніші випробування і залишатися Людьми. Їх досвід є нашим скарбом.
Пропонуємо вам ряд додаткових ресурсів на тему психологічної стійкості, і не лише в умовах війни, але й при зіткненні з іншими викликами – зокрема наші окремі публікації та вебінари на тему плекання резилієнтності.
Наша особлива турбота – дітям. У зіткненні з викликами війни вони потребують насамперед підтримки та прикладу батьків. Тож ми уклали для батьків лаконічний порадник щодо найпоширеніших викликів (вимушене переселення, втрата, досвід психотравмуючих подій, поранення рідних та ін.), як бути в них такою підтримкою і як турбуватися теж про себе – запрошуємо читати та ширити!
Ми готуємо психоедукаційні матеріали самодопомоги для дітей та дорослих, організовуємо кризову і спеціалізовану психотерапевтичну допомогу, мобілізуємо наших випускників та студентів до надання КПТ-втручань, організовуємо освітні та соціальні гуманітарні проекти. Окремі ресурси – уже тут. І ще багато – в процесі підготовки.
Ми радимо книги Едіт Егер та Віктора Франка – вони описують життєвий досвід зіткнення з випробуванням нацистського концтабору – це класика, яку має прочитати кожен. Книжка Шерил Сендберг – про особистий досвід втрати. Ерік Ґрейтенс написав свої роздуми про стійкість у формі адресованих другу-ветерану листів. Ми дуже раді, що ці книги видані українською мовою. І наше видавництво готує зараз видання ще двох книг на дану тему.
Радимо кілька художніх фільмів (звісно, перелік би міг бути дуже довгим), які оповідають історії людей, які стикалися у житті з випробуваннями і стійко долали їх. Радимо дивитися, рефлексувати, обговорювати – і найголовніше: виносити уроки і втілювати у власне життя.
Війна несе біль і страждання – ми не маємо відвертати від цього очей – ми маємо бачити і діяти у відповідь. Війна залишає згарища, що димлять – нам гасити ці згарища і турбуватися про потерпілих. І водночас не дати цьому «диму» війни затягнути увесь небокрай нашого життя. Є те, що неуражене. Є весна і дерева, що цвітуть. Є діти, що у відносній безпеці щасливо бавляться. Діти народжуються. Пари одружуються. Цей період нашого життя не лише про війну. У ньому є теж місце для «невійни». Для краси і радості, які співіснуватимуть з болем і смутком. Період війни – це не просто час, який треба пережити і дочекатися завершення. Це теж неповторний час нашого життя, який треба прожити. Ми не вибирали, щоби у ньому була війна. Але ми маємо вибір, що ще буде у ньому крім війни. Чим ми наповнимо, як будемо діяти у відповідь. Це як у нашій національній метафорі червоно-чорного вишиття – на полотно життя лягає часом чорне, але ми можемо завжди відповісти червоним, відповісти правдою і любов’ю, світлом і відвагою…
У червні 2021 року, святкуючи 10-ліття УІКПТ, ми підготували серію карток з висловами мудрості. Частина з них – містила вислови про резилієнтність – вони на нашій “ювілейній сторінці”. Ці слова не дарма мов зорі на нічному небі – вони освітлюють нам дорогу… І зараз ми підготували нову збірку висловів спеціально у контексті стійкості в часи війни – ми дали їм особливу назву “Слова нашої Сили” – запрошуємо переглянути їх на сторінці нашого порталу “Академія стійкості”